У Вінниці відкрили вуличну виставку «Забуті жертви ІІ світової війни»

Понад три роки організатори виставки «Забуті жертви ІІ світової війни», що від учора розміщена на площі Героїв Небесної Сотні у Вінниці, збирали документи в українських і німецьких архівах. Шукали унікальні фото у приватних колекціях, свідків трагедії…

Про це повідомляє Армія Inform.

 

— Навіть 75 років потому чимало сторінок Другої світової війни залишаються недослідженими, а жертви – забутими, – коментують організатори. – Про них не говорилось у Радянському Союзі, їх вважали незручними, вони не вписувались у героїчну історію, їх навіть вважали зрадниками. Зокрема, йдеться про 1800 знищених пацієнтів Вінницької психіатричної лікарні та військовополонених вінницького "Шталагу-329".

Виставка, що налічує 16 стендів, буде доступною для вінничан та гостей міста протягом місяця. Першими її відвідали військовослужбовці Вінницького гарнізону.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.