НБУ вводить в обіг пам'ятну монету на честь Агатангела Кримського

Національний банк із 12 січня вводить в обіг пам'ятну монету "Агатангел Кримський" номіналом 2 грн і тиражем 35 тис. штук.

Про це повідомляє пресслужба НБУ.

 

Монету присвячено українському історику, славісту, мовознавцю, сходознавцю, письменнику, перекладачу, одному із засновників української Академії наук та одному з перших академіків – Агатангелу Юхимовичу Кримському. Вільно володіючи майже 60 мовами, переважно східними, а також знаючи всі діалектні особливості української мови, вчений зробив значний внесок в українське сходознавство та україністику.

На аверсі монети розміщено: угорі – малий Державний Герб України, праворуч від якого написи: УКРАЇНА/2 ГРИВНІ/2021; композицію, що символізує діяльність ученого-сходознавця та джерело знань – геометричний декор із розкритих книг, що складаються в багатопроменеву зірку, в центрі якої слова А. Кримського: Я ЗРОЗУМІВ,/ ЩО МУШУ БУТИ/ УКРАЇНОФІЛОМ –/ ЦЕ Я ЗРОЗУМІВ/ ЦІЛКОМ СВІДОМО; під цитатою – факсиміле А. Кримський; логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (унизу праворуч).

На реверсі монети на тлі вертикальних ліній, що символізують трагічну долю вченого, зображено портрет Кримського, під портретом діагонально розміщені написи: АГАТАНГЕЛ (ліворуч), КРИМСЬКИЙ (праворуч); унизу роки його життя – 1871–1942.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.