У заповіднику «Межибіж» показали рідкісні печатки

У Державному історико-культурному заповіднику "Межибіж", що на Хмельниччині, представили виставку з цікавими експонатами. Це знайдені у Меджибізькій фортеці печатки можновладців XII-XV століть.

Про це повідомляється на сторінці закладу в Фейсбуці.

 

Зазначається, що в часи середньовіччя кожна з презентованих печаток, схожих на свинцеві пломби, що підвішувалися до листів та документів на шнурках, юридично означала більше за підпис князя або іншої високопоставленої особи. Документи, які було завірено цими печатками, до нас не дійшли, але збереглися металеві печатки, які свідчать про ту офіційну переписку, що велася з Меджибізьким замком.

"Кожна з печаток по-своєму унікальна. Найдавнішою (номер 1 на фото) з них майже 900 років тому було завірено та надіслано до Меджибожа якийсь документ від Київського митрополита.

Про це свідчить зображення шестикрилого серафима – символа митрополичої духовної влади. Особливість печатки у тому, що вона старша за першу письмову згадку про Меджибіж, 875-річчя якого буде урочисто відзначатися у 2021 році згідно з Постановою Верховної Ради України", – зауважили в заповіднику.

Три інших печатки (фото 2, 3, 4) мають зображення християнських святих, за якими можна визначити імена давньоруських князів, які у XII-XIII століттях вели переписку через "канцелярію" Меджибожа.

Також експонується нещодавна знахідка археологів – свинцева печатка від документа з гербом герцога Філіппа III Бургундського (під номером 5 на фото), одного з наймогутніших аристократів. У середині XV століття він об'єднав під своєю владою значну частину Європи. Як власники Меджибожа були причетні до подій європейської історії – науковцям ще належить з'ясувати.

Оскільки заповідник потрапив до переліку об'єктів, діяльність яких дозволена у період дії посилених карантинних обмежень, то унікальні експонати може побачити кожен охочий.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.