Влада Сербії заборонила продавати футболки з гаслом, що прославляє різанину в Сребрениці

Одяг містив гасло "Нож, жица" ("Ніж, дріт") - посилання на популярний сербський футбольний хуліганський спів "Нож, жица, Сребреница" ("Ніж, дріт, Сребрениця"), який прославляє масові вбивства у Сребрениці у липні 1995 року

Про це повідомляє Аналітичний центр балканських досліджень ex-Yu.

В одному із сербських інтернет-магазинів у продаж надійшли футболки та світшоти з гаслом "Нож, жица" ("Ніж, дріт"). 

Цей напис відсилає до популярного сербського футбольного хуліганського співу "Нож, жица, Сребреница" ("Ніж, дріт, Сребрениця"), який прославляє масові вбивства у Сребрениці у липні 1995 року сербами боснійських мусульман.

До сербської прокуратури також було подано кримінальну скаргу, яка звинувачує компанію в "рекламі продукції, що розпалює національну, релігійну та расову ненависть".

Магазин вибачився за інцидент на своїй сторінці у Facebook, стверджуючи, що повідомлення на одязі було "неправильно витлумачено" та "вирвано з контексту", а також знято з продажу. "Ми не мали наміру поширювати будь-яку ненависть чи фанатизм до когось", - йдеться в повідомленні магазину.
 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.