Григоренко vs Жуков у Харкові: суд не відбувся

Засідання у справі про перейменування проспекту Григоренка на Жукова не відбулося — один суддя з колегії перебуває у терміновій відпустці

Як повідомляє Суспільне.Новини 18 січня мало відбутися останнє засідання у справі перейменування проспекту Григоренка іменем міністра оборони СРСР Жукова.

Суд пікетували представники партії "Європейська солідарність", ВО "Свобода", а також громадської організації "Фрайкор".

Однак, засідання не відбулося. Як пояснила секретарка суду Ганна Олійник, суддя Ігор Чалий перебуває у відпустці за сімейними обставинами.

Позивач у справі, представник партії "Свобода" Андрій Коломійцев сподівався, що 18 січня оголосять рішення.

"Я був впевнений, що сьогодні буде рішення. Оголошення про відкладення вивісили за 10 хвилин до початку засідання", — сказав Коломійцев.

Попередити про відкладення засідання представників сторін раніше не встигли, сказала секретарка суду. Відпустка судді є терміновою, про неї стало відомо незадовго до початку засідання.

Представники Харківської міськради на слухання не прийшли. Дату наступного засідання ще не призначили.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.