Григоренко vs Жуков у Харкові: суд не відбувся

Засідання у справі про перейменування проспекту Григоренка на Жукова не відбулося — один суддя з колегії перебуває у терміновій відпустці

Як повідомляє Суспільне.Новини 18 січня мало відбутися останнє засідання у справі перейменування проспекту Григоренка іменем міністра оборони СРСР Жукова.

Суд пікетували представники партії "Європейська солідарність", ВО "Свобода", а також громадської організації "Фрайкор".

Однак, засідання не відбулося. Як пояснила секретарка суду Ганна Олійник, суддя Ігор Чалий перебуває у відпустці за сімейними обставинами.

Позивач у справі, представник партії "Свобода" Андрій Коломійцев сподівався, що 18 січня оголосять рішення.

"Я був впевнений, що сьогодні буде рішення. Оголошення про відкладення вивісили за 10 хвилин до початку засідання", — сказав Коломійцев.

Попередити про відкладення засідання представників сторін раніше не встигли, сказала секретарка суду. Відпустка судді є терміновою, про неї стало відомо незадовго до початку засідання.

Представники Харківської міськради на слухання не прийшли. Дату наступного засідання ще не призначили.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.