АНОНС: Махно і пам’ять: анархістські та менонітські наративи про 1917-1921

Канадський інститут українських студій 22 січня 2021 року організовує віртуальну подію про Махна і менонітів

Шон Паттерсон, автор книжки "Махно і пам'ять: анархістські та менонітські наративи про українську громадянську війну, 1917-1921" 22 січня о 23 годині за київським часом (14 год. (MST)) розповість про взаємини між махновцями та менонітами на півдні України у роки революції 1917-1921 рр.

Нестора Махно називають революційним анархістом, українським Робін Гудом, масовим вбивцею, погромником і дияволом. Ці епітети походять з часів революції та громадянської війни (1917–21) у імперській Росії, коли військові формування Нестора Махно та менонітських колоністів на півдні України вступили в конфлікт.

Восени 1919 року махновські війська та їх прихильників із місцевих селян убили понад вісімсот менонітів.

Шон Паттерсон досліджує витоки трагічних подій 1919 року та пропонує переосмислення Нестора Махна та його руху шляхом вивчення наративів про справедливість, помсту та насильство, виявлених у менонітських та махновських джерелах.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.