На Прикарпатті знайшли архів УПА. ВІДЕО

У лісі поблизу гірського села Тисів, що неподалік міста Болехів Івано-Франківської області, знайдено архів Української Повстанської Армії.

Документи понад 70 років пролежали під землею у ящику з-під кулеметних дисків. На нього з допомогою металошукача натрапили представники пошуково-історичного клубу "Тустань", передає Еспресо.TV.

 

"Він був на глибині, стояв вертикально, що свідчить – був захований, а не закинутий", - розповів голова первинної організації клубу "Тустань" Віктор Савчук.

У ящику виявили рукопис, брошури та посібник для військових "Бойовий статус піхоти". Його серед документів розпізнав історик Василь Тимків.

У місці, де знайшли архів, дослідники ведуть розкопки вже більше року. 1944 року там базувалася сотня УПА "Вікторія".

Місцевий мешканець Микола Зварич пригадує розповіді свого діда, який будував для повстанців. За його словами, до 1946 року повстанці не будували криївок, а споруджували дерев'яні зимівки по типу стаєнь.

"Коли вже на повстанців почало полювати КДБ, тоді вони вже так робили бункери і зимівки, щоби зверху й сліду не було видно", - зазначив Зварич.

Інформації про сотню УПА "Вікторія" збереглося дуже мало. Пошуковці по крихтах збирають факти про військовий підрозділ.

Вивчати самотужки документи дослідники не бралися – вони дуже крихкі. Все знайдене передали в Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби ім. Степана Бандери.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.