Новий серіал Netflix розповідає про вбивство Бандери та отруєння Ющенка

На стрімінговій платформі Netflix з'явився документальний серіал «Мистецтво шпигунства» (Spycraft), що складається із 8 серій.

Про це повідомляє спільнота #Вимкни Російське.

 

Другий епізод серіалу називається "Смертельні отрути" (Deadly Poisons) і в основному присвячений діяльності совєтських та російських спецслужб. У ньому, зокрема, розповідається про вбивство лідерів ОУН Степана Бандери і Лева Ребета агентом КҐБ Богданом Сташинським, а також отруєння експрезидента України Віктора Ющенка.

Наразі серіал озвучений англійською, турецькою та польською мовами.

Новий серіал Netflix розповідає про історію вбивства Бандери совєтськими спецслужбами На стрімінговій платформі Netflix...

Опубліковано ВимкниРосійське Понеділок, 25 січня 2021 р.


Нагадуємо, що завербований КҐБ Богдан Сташинський у 1957 році вбив публіциста та одного з керівників ОУН Лева Ребета, а у 1959 році лідера українського національно-визвольного руху, голову ОУН Степана Бандеру. Обидва вбивства були здійснені у Мюнхені за допомогою отруєного "пістолету", що випускав газоподібний ціанід.

Пізніше вбивця втік на Захід, а у жовтні 1962 року постав перед судом у місті Карлсруе, де зізнався про обидва злочини.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.