УІНП випустив ролик про діяльність ОУН в Центральній та Східній Україні

Український інститут національної пам'яті до річниці Першого Великого збору ОУН підготував ролик про діяльність українських націоналістів у центральних, східних та південних областях

Про це повідомляється на сайті УІНП, передає Укрінформ.

 

Як зазначається, з 28 січня до 3 лютого 1929 року тривав Перший Великий збір ОУН, який також відомий як Конгрес українських націоналістів. На ньому було проголошено створення ОУН на чолі з полковником Євгеном Коновальцем, озвучені загальні світоглядні засади, політичне бачення ситуації та устроєві форми організації.

"Діяльність ОУН зосереджувалась насамперед у західних областях України, що перебували у складі міжвоєнної Польщі. Однак з початком німецько-радянської війни було створено кілька похідних груп ОУН, які змогли налагодити підпільну діяльність у центральних, східних та південних областях, включно з Донбасом та Кримом", - ідеться в повідомленні.

Як коментує дослідник ОУН, декан Історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Іван Патриляк, у Дніпропетровській області в кожному районі був осередок організації.

"Є радянські дані про арешти та розгроми в 1944-46 роках по кожному району. Сотні людей арештовано у Дніпропетровській області. Те ж саме у Миколаївській, Одеській, Херсонській областях"- розповідає він.

Ролик створила студія Prosto production. Науковий консультант ролика – декан Історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка Іван Патриляк.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.