УІНП випустив ролик про діяльність ОУН в Центральній та Східній Україні

Український інститут національної пам'яті до річниці Першого Великого збору ОУН підготував ролик про діяльність українських націоналістів у центральних, східних та південних областях

Про це повідомляється на сайті УІНП, передає Укрінформ.

 

Як зазначається, з 28 січня до 3 лютого 1929 року тривав Перший Великий збір ОУН, який також відомий як Конгрес українських націоналістів. На ньому було проголошено створення ОУН на чолі з полковником Євгеном Коновальцем, озвучені загальні світоглядні засади, політичне бачення ситуації та устроєві форми організації.

"Діяльність ОУН зосереджувалась насамперед у західних областях України, що перебували у складі міжвоєнної Польщі. Однак з початком німецько-радянської війни було створено кілька похідних груп ОУН, які змогли налагодити підпільну діяльність у центральних, східних та південних областях, включно з Донбасом та Кримом", - ідеться в повідомленні.

Як коментує дослідник ОУН, декан Історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Іван Патриляк, у Дніпропетровській області в кожному районі був осередок організації.

"Є радянські дані про арешти та розгроми в 1944-46 роках по кожному району. Сотні людей арештовано у Дніпропетровській області. Те ж саме у Миколаївській, Одеській, Херсонській областях", - розповідає він.

Ролик створила студія Prosto production. Науковий консультант ролика – декан Історичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка Іван Патриляк.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.