При розкопках у Франції знайшли рідкісні свинцеві мініатюри

У Франції при проведенні розкопок в містечку Альба-ла-Ромен фахівці Національного інституту Inrap розкопали древній похоронний комплекс.

Як повідомляє НВ, в одному з поховань був виявлений набір вкрай рідкісних свинцевих мініатюр.

 
Фото: Denis Gliksman / Inrap

Всього було розкопано понад 20 могил. Кладовище було розташоване біля перехрестя мережі сільськогосподарських доріг і використовувалося з початку I століття до кінця II століття після Р.Х.

Три інгумаційних і 20 кремаційних поховань були облаштовані навколо круглої кам'яної конструкції діаметром близько 7 м. Найбагатша могила була кремаційним похованням. У ній було 20 предметів — керамічні посудини, численні бальзамарії, два бронзових дзеркала, залишки золотого кільця і дві свинцеві мініатюри.

Одна з мініатюр зображає пару сандалів, що звисають з гачка. Інша представляє собою чотири гачки, що прикріплені до напівкруглого кільця. У римському світі не було зафіксовано жодних схожих на ці мініатюри.

Оскільки поховання оточують круглу кам'яну структуру, археологи припускають, що це міг бути приватний родинний цвинтар, згрупований навколо похоронного пам'ятника. У ході розкопок 2005 року приблизно в 300 метрах на північ була розкопана римська вілла, тому некрополь можна пов'язати із її власниками.


Альба-ла-Ромен був галло-римським містом Альба Гельвіорум, столицею народу Хельві, в I столітті після Р.Х., але є археологічні свідчення поселення ще до цього. Під час попередніх розкопок були виявлені дороги, кузні і майстерні, які відносяться до 5 століття, а недавні розкопки дозволили знайти осередки багать, які відносяться до 8 століття.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.