У Дніпрі відкрили Музей дитинства

У Дніпрі 9 лютого відкрили Музей дитинства, філію Дніпровського науково-технічного музею «Машини часу». Новий музей розташувався в будинку, де свого часу жили робітники Брянського заводу.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 
фото: юлія Рацибарська, радіо свобода

У Музеї дитинства його засновник Михайло Прудников зібрав експонати, які показують дитинство 60-90-х років ХХ століття. Над створенням закладу працювали 6 років, каже він. Перед цим засновник відвідав музеї схожої тематики в Україні та за кордоном – у Вільнюсі, Будапешті, Стамбулі, містах Німеччини.

Як розповів Михайло Прудников, музейна колекція нараховує близько тисячі ретроекспонатів, серед яких гральні автомати, настільні ігри, книжки, іграшки, техніка, фотографії, листівки, посуд, одяг тощо.

Зокрема, в музеї презентують іграшки, виготовлені в Дніпрі, де працював великий комбінат дитячої іграшки, а також іграшки, зроблені на промислових і навіть оборонних підприємствах міста.

"Південмаш випускав іграшкові автомати, "ДМЗ" – робота і літак, завод пластмасових виробів "Хвиля" – різноманітні лабіринти, і окремий був цех для виготовлення хлопавок. Наш рідний комбінат "Іграшка" – асортимент на рік 130 штук. Велосипед "Гном" – теж "південмашівський". Таких випускали 130 тисяч на рік", – сказав керівник музею.

Експозиція розташувалася в трьох залах – "Настільні ігри та ігрові атракціони", "Світ іграшок", "Виставковий артпростір". Її планують постійно доповнювати й оновлювати.

"Наше завдання – створити музей не чогось такого, що є за трьома морями, чогось дефіцитного, а показати ті речі, якими ми гралися в своєму дитинстві", – сказав Прудников.

Деякими експонатами можна тут-таки бавитись.

Також музей приймає в дарунок від містян іграшки з часів їхнього дитинства. Музей існуватиме власним коштом. Також, як повідомив на відкритті міський голова Борис Філатов, місцева влада розглядає можливість надання йому гранту для розвитку.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.