У Німеччині судитимуть 100-річного охоронця концтабору Заксенхаузен

Німецька прокуратура висунула звинувачення у співучасті в убивстві 3 518 людей 100-річному чоловіку — під час Другої світової війни він працював охоронцем у концентраційному таборі Заксенхаузен, що на околиці Берліну.

Про це повідомляє The Guardian.

 
Напис на брамі табору - "Праця робить вільним"

Прокуратура стверджує, що з 1942 по 1945 рік він працював охоронцем цього табору. Попри похилий вік чоловіка, вважається, що він може постати перед судом, хоча, можливо, доведеться вжити певних заходів і обмежити тривалість судових засідань.

Ця справа заснована на юридичному прецеденті в Німеччині, який визначив, що будь-кого, хто допомагав функціонуванню нацистського табору, можна притягнути до відповідальності за співучасть у скоєних там вбивствах.

Суд ще не призначив дату судового засідання.


Довідка. Концтабір побудували у 1936 році. Заксенхаузен діяв як трудовий табір і був відомий медичними експериментами, які там проводили. У таборі утримувалися переважно політичні вʼязні (як Степан Бандера, Андрій Мельник та ін.), а також євреї, роми та геї.

Число вʼязнів у різні роки сягало 60 тисяч людей, загалом на території табору загинули з різних причин понад 100 тисяч людей. Заксенхаузен у 1945 році звільнила Червона армія.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.