Київський Поділ періоду Русі відтворили у 3D. ВІДЕО

У Києві представили першу авторську 3D-реконструкцію стародавнього Подолу – зараз Поштової площі. Її створила моделер Світлана Сугак.

"Матеріалом для цифрової реконструкції стали результати археологічних досліджень, пам'ятка археології та історії національного значення "Ділянка прибережного кварталу середньовічного Києва" і консультації з Історико-культурними центрами", - повідомляє у Facebook Музей на Поштовій площі.

 
Кадр з відео

Серед відтворених об'єктів: Хрещатицька брама, дерев'яні садиби киян, ймовірний образ 1-го православного храму – Іллінської церкви 945 року.

Повну версію 3D-візуалізації середньовічного Подолу покажуть 12 лютого о 20:00 в Музеї на Поштовій площі. Зареєструватися охочим можна за посиланням, утім, кількість місць обмежена.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.