АНОНС: До Дня закоханих НМІУ підготував театралізовану екскурсію

14 лютого з нагоди «Дня закоханих» Національний музей історії України запрошує на театралізовану екскурсію з каганцями «Велике кохання видатних українців», яка розрахована на поціновувачів романтичних сторінок історії.

Про це "Історичній правді" повідомили у НМІУ.

 

Кохання – прекрасне, світле і святе почуття, яке окрилює і возвеличує людину. Але іноді воно приховує смертельну небезпеку.

Під час театралізованої екскурсії її учасники дізнаються, які наслідки мало змагання за руку й серце прекрасної "степової Єлени" між Богданом Хмельницьким та Даніелем Чаплинським.

Матимуть змогу дізнатися про турботи і складну долю Роксолани, дружини Сулеймана І Пишного, султана Османської імперії, довідаються про заборонене кохання Івана Мазепи і його юної похресниці Мотрі Кочубеївни.


Час: 14 лютого, неділя, 19:00


Місце: Національному музеї історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ.


Вартість участі – 175 грн.

Квитки можна придбати у касі музею (щодня з 10:00 до 17:00) або ОНЛАЙН. Кількість місць обмежена, тому квитки необхідно викуповувати заздалегідь.

Щоб придбати квиток у день заходу, його потрібно обов'язково забронювати за телефоном (044) 278 48 64 або 067 587 02 61 (Лілія).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.