Ампулу вакцини від коронавірусу BioNTech виставлять у Музеї історії ФРН

Ампула вакцини від коронавірусу BioNTech/Pfizer поповнить колекцію Музею історії ФРН у Бонні

Про це повідомив видання Rheinische Post президент фонду Haus der Geschichte Ганс Вальтер Гюттер, передає Укрінформ.

Пандемія, за словами Гюттера, є "епохальною подією у новітній історії", яку можна порівняти лише із закінченням Другої світової війни. Ампула вакцини символізує "світло у кінці тунелю".

"Ми вже зібрали понад 400 об'єктів, пов'язаних з пандемією. І ми маємо ампулу з першої партії вакцини BioNTech", - заявив президент фонду.

Фонд Haus der Geschichte об'єднує 4 музеї в трьох містах - Бонні, Лейпцигу та Берліні.

Як повідомлялось, вакцина, розроблена німецькою фармакологічною компанією-стартапом BioNTech у співпраці з американським концерном Pfizer, була першою, яку схвалило європейське агентство ЕМА в грудні 2020 року і яка стала використовуватися в ЄС.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.