Проспект Жукова у Харкові знову став Григоренка

Харківська міськрада програла суд

Другий апеляційний адміністративний суд не задовольнив апеляційної скарги Харківської міської ради у справі про перейменування проспекту Григоренка на проспект Жукова.

Відповідну постанову колегія суддів винесла 15 лютого, повідомляє кореспондент Суспільного з судової зали. Суд оголосив резолютивну частину, повний текст складуть до 25 лютого. 

 

"Суд постановив: апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.20 по справі [...] — залишити без змін", — оголосив головуючий Ігор Ральченко. 

Суд залишив у силі рішення суду першої інстанції від 18 червня 2020 року, яким визнано протиправним та нечинним рішення Харківської міської ради від 26.02.2020 року №2075/20 про перейменування проспекту Григоренка на проспект Жукова.

"Рішення на нашу користь, мотивувальну частину отримаємо трохи пізніше. Допускаю, що суд керувався тими самими аргументами, що й суд першої інстанції, що іменем маршала Жукова не можна називати топоніми у місті Харкові, що він таки був міністром оборони, те, що ця людина обіймала саме політичну посаду", — прокоментував позивач — представник ВО "Свобода" Андрій Коломійцев. 

Постанова набирає сили з моменту оголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.