У Музеї Революції гідності розповіли про перший крок до будівництва

Директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло розраховує, що вже за місяць-два вдасться розпочати роботи зі створення проєктно-кошторисної документації для будівництва музею.

Про це він розповів у коментарі Укрінформу.

 

"Ми з німецькими архітекторами досягли угоди щодо того, що вони передають нам ліцензійне право на використання їхнього проєкту, і це означає, що ми дуже скоро, я думаю, що за місяць — за два зможемо розпочати проєктування, тобто організовувати роботи із замовлення проєктно-кошторисної документації", - зазначив Пошивайло.

Він також підкреслив, що це дуже важливий, фактично, перший практичний крок на шляху до будівництва споруди музею, оскільки будівельні роботи починаються лише тоді, коли є проєктно-кошторисна документація.

"Ми маємо на це кошти, виділені цього року з державного бюджету. Тому є повна готовність і можливість реально розпочати проєктно-будівельні роботи", - додав директор музею.

Раніше Міністерство культури та інформаційної політики поінформувало, що переговори з переможцем архітектурного конкурсу Музею Революції Гідності – німецькою компанією Kleihues + Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH – перебувають на завершальній стадії, й проєктно-будівельні роботи зі створення музею розпочнуться вже в цьому році. За даними МКІП, у держбюджеті-2021 на цей проєкт закладено 50 млн грн.

Президент Володимир Зеленський у суботу заявив, що належне вшанування пам'яті про трагічні події 2013-2014 років є пріоритетним завданням, і воно реалізуватиметься у низці подальших стратегічних кроків.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.