IN MEMORIAM: у США помер голова Світової ліги українських політичних в’язнів Богдан Качор

22 лютого 2021 року у США на 97-му році життя відійшов у вічність Богдан Качор, – голова Світової ліги українських політичних в’язнів, останній бандерівець-в‘язень Аушвіцу (табірний номер 154754)

Народився світлої пам'яті Богдан Качор 14 листопада 1924 року у с. Лешнів Бродівського повіту (тепер – Золочівського району Львівської області) у сім'ї місцевих селян. Після закінчення народної школи навчався у Бродах, де здобув середню освіту.

В 1942–1943 рр., в часи німецької окупації, навчався у Бродівській торговельній школі, яку проте закінчити не вдалося через арешт. Був членом Юнацтва ОУН. Влітку 1943 р., під час перевезення націоналістичної літератури, заарештований гестапо.

На початку жовтня 1943 р. етапований до нацистського концентраційного табору Аушвіц (біля м. Освенцім на півдні Польщі), у січні 1945 року переведений до концтабору Маутгаузен, а в квітні – до табору Ебензе.

Впродовж 1945–1948 рр. перебував у таборах для переміщених осіб у Західній Німеччині. Поступає на навчання в Українську Високу Економічну Школу, де отримав звання інженера-економіста.

У 1948 р. переїхав в Аргентину. Одружився з Іванкою Вітошинською, з якою виховали двох дітей – Софію та Івана.

Він був одним із співзасновників Спілки української молоді в Аргентині, головою Центрального товариства "Просвіта" в Буенос-Айресі, активним членом Товариства української студіюючої молоді ім. М. Міхновського, співзасновником і скарбником Українського інформативно-видавничого інституту, який видавав журнал "Вільна Україна" та книжки іспанською мовою про визвольну боротьбу в Україні, організатором кооперативу "Фортуна".

У 1975 р. переїхав до США, де відразу включився у громадсько-політичне життя тутешньої української діаспори. Понад двадцять років очолював відділ Організації оборони чотирьох свобід України в Нью-Йорку, довший час був секретарем її Головної Управи.

Від часу побуту у США п. Богдан належав до Управи Фундації Українського вільного університету в Нью-Йорку.

Богдан Качор відомий своєю добродійною та меценатською діяльність. Брав дієву участь у побудові пам'ятників Тарасу Шевченкові в Буенос-Айресі (Аргентина) та в Енкарнасіоні (Парагвай), воїнам ОУН–УПА на цвинтарі Святого Духа в Гемтонбурзі (США), Петрові Федуну – "Полтаві" у Бродах Львівської обл., Степанові Бандері у Бучачі Тернопільської обл., виданні книжок, зокрема, двох томів праць провідного ідеолога збройного підпілля ОУН П. Федуна – "Полтави" та багатьох інших проєктах.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.