АНОНС: Дискусія «Центральна Рада: 1917 рік. Історична закономірність чи революційний феномен?»

4 березня 1917 року (17 березня за новим стилем) у одній із кімнат товариства «Родѝна» на вулиці Володимирській, 54 (де нині вхід до вестибюлю станції метро «Золоті ворота») було дано перший поштовх процесу сучасного державного будівництва.

Йдеться у повідомленні НМІУ.

 

Саме на скликаній під вечір цього дня терміновій нараді відбулося проголошення Української Центральної Ради – очолюваного Михайлом Грушевським революційного передпарламенту, який упродовж року збудував незалежну Українську Народну Республіку з усіма її державними структурами та інституціями, з поділом влади на законодавчу, виконавчу та судову гілки, із власними грошово-банківською системою, системою освіти, дипломатією та армією.

Надзвичайно цікаві та здебільшого маловідомі для загалу обставини, персоналії та перебіг подій того березневого дня і стануть темою дискусії між доктором історичних наук Ігорем Гиричем та завідувачем відділу "Музей Української революції 19171–1921 років" НМІУ Олександром Кучеруком.


Час: 6 березня, субота, 14:00.


Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, четвертий поверх.


Контакт: 044 278 48 64


Для участі потрібно зареєструватися наперед за формою.

Вхід до музею на дискусію – 30 грн.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.