У Вінниці музейники презентували відновлений стіл Петлюри

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї презентували раритет доби національно-визвольних змагань 1917-1921 років – оновлений стіл Симона Петлюри, що повернувся до міста після реставрації.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Другого березня 1919 року Директорія покинула Вінницю, яка в часи Української революції недовгий час була столицею нашої країни. До цієї дати ми приурочили подію – презентацію стола Петлюри, артефакту, який зберігався у нашому музеї з 1965 року.

Уперше його презентували громадськості 2018 року на виставці з нагоди річниці Української революції. А потім він потрапив на реставрацію і після двох років оновлення повернувся до музею", – повідомила директорка Вінницького обласного краєзнавчого музею Катерина Висоцька.

Вона зазначила, що, за легендою, кабінетний різьблений стіл кінця ХІХ ст. вояки Симона Петлюри "експропріювали" з одного із заможних маєтків міста, і під час перебування уряду Директорії він стояв у канцелярії Головного Отамана.

Існує велика ймовірність, що саме за ним Петлюра та Маршалок Польщі Йозеф Пілсудський вели переговори про співпрацю військ двох держав у боротьбі з більшовиками.

Стіл Петлюри реставрували у Національному науково-дослідному реставраційному центрі України (м. Київ). Фахівці центру відновили вишукану стільницю з масонськими зображеннями, тонке різьблення, втрачені деталі, повернули столу його колір тощо.

Раритет доби національно-визвольних змагань 1917-1921 років, якому повернули оригінальний вигляд, став частиною експозиції, у якій відтворено ймовірний вигляд робочого кабінету військового відомства Директорії.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.