МКІП оголошує про початок відбору проєктів за програмою «Велика реставрація»

Міністерство культури та інформаційної політики розпочинає прийом заявок на участь у відборі проєктів за програмою «Велика реставрація».

Про це повідомляє пресслужба МКІП.

 

"Від 3 березня 2021 року – Міністерство культури та інформаційної політики розпочинає прийом заявок на участь у відборі проєктів робіт з реставрації, консервації, ремонту на пам'ятках культурної спадщини, які будуть реалізовані в рамках програми "Велике будівництво", - йдеться у повідомленні.

У відборі візьмуть участь проєкти, які відповідатимуть встановленим вимогам.

Зазначається, що для розгляду проєкту у встановленому законом порядку заявникам необхідно: подати заявку на участь у відборі; письмову згоду суб'єкта, в якого пам'ятка культурної спадщини перебуває на праві господарського відання чи на праві оперативного управління, на проведення робіт, зазначених у заявці; копію охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та інші документи.

Документи приймаються протягом 30 календарних днів починаючи з дня оприлюднення оголошення. Для участі у відборі заявникам необхідно надіслати документи у сканованому вигляді в форматі PDF, кожен документ окремим файлом на електронну пошту: vb@mkip.gov.ua.

Для організації проведення відбору МКІП створено організаційну групу, до повноважень якої входять, зокрема, прийняття поданих для участі у відборі документів.

Відбір проводитиметься експертною групою шляхом оцінювання та складення рейтингу проєктів протягом 30 календарних днів з дати отримання документів у повному обсязі від організаційної групи. За рішенням експертної групи строк відбору проєктів може бути збільшений.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.