УІНП зробив заяву про заходи у Гуті Пеняцькій

«Пам’ять про жертв потребує правди і поваги, а не маніпуляцій і партійних мітингів» – УІНП про пам’ятні заходи у Гуті Пеняцькій

Заява Українського інституту національної пам'яті оприлюднена 6 березня на сайті установи:

 


28 лютого 2021 року у Бродівському районі Львівської області, за участю високопосадовців Республіки Польща, відбулися традиційні меморіальні заходи на місці знищеного у роки Другої світової війни села Гута Пеняцька. Шану загиблим віддали також представники органів місцевого самоврядування та органів державної влади України. З боку Української Держави не було жодних перешкод у проведенні масового меморіального заходу, оскільки уряд, зокрема Український інститут національної пам'яті, стоїть на позиції, що усі жертви мають незаперечне та невід'ємне право на вшанування пам'яті незалежно від національності та віросповідання.

На жаль, попри відкриту та послідовну позицію України, з року в рік ми спостерігаємо політизацію сумних роковин, що на наших очах перетворюються на польський партійний мітинг. Український інститут національної пам'яті переконаний, що на таких меморіальних заходах не повинно бути місця інструменталізації історії, необгрунтованим звинуваченням та розпалюванню міжнаціональної ворожнечі.

Вбивці мешканців Гути Пеняцької, згідно зафіксованих свідчень, говорили різними мовами. Вони мають імена, які повинні бути названі за результатами неупередженого історичного дослідження. Сьогодні ж ми бачимо, як відповідальність зі справжніх організаторів та виконавців злочину перекладається на абстрактних "українських вояків" та "українських націоналістів".

Ситуація довкола меморіалізації трагедії Гути Пеняцької чітко вказує на необхідність фахового дослідження цього злочину не лише на підставі усних свідчень, але й на основі архівних документів. Нещодавно, 1-2 березня, в Україні згадували роковини іншого нацистського злочину – знищення села Корюківка на Чернігівщині. Тривалий час організатори та виконавці цієї каральної акції проти мирного населення були невідомі, аж поки не були відкриті та досліджені архівні документи. Ми переконані, що імена відповідальних за вбивство цивільного населення у Гуті Пеняцькій ще будуть оприлюднені істориками.

Водночас неприпустимо проголошувати колективну відповідальність цілих націй чи груп, тим паче без надійного опертя на конкретні та достовірні історичні факти. Як і неприпустимо призначати відповідальними за серйозні злочини минулого будь-кого лише на догоду поточному політичному моментові. Подібна неповага до історії та права є також наругою над пам'яттю жертв, адже слугує збуренню та сум'яттю замість того, щоб спонукати до з'ясування всіх обставин справи і проголошення правди про обставини загибелі людей.

Ще раз наголошуємо: ми усіляко підтримуємо вшанування всіх жертв злочинів минулого, чесний діалог про складні сторінки історії, але послідовно протистоятимемо політизації та інструменталізації історичних фактів. Пам'ять про жертв потребує правди і поваги, а не маніпуляцій і партійних мітингів.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.