На Рівненщину передали копію «Королевського Євангелія», написаного у 1401 році

Культурно-археологічний центр «Пересопниця» отримав від департаменту культури Закарпатської ОДА факсимільне видання Королевського (Закарпатського) Євангелія.

Про це йдеться у повідомленні у Фейсбук культурно-археологічного центру "Пересопниця".

 

У "Пересопниці" наголосили на символічності дати, адже пам'ятку отримали саме 15 березня, коли відзначається День утворення Карпатської України.

"Рукописна книга була написана в 1401 році в селі Королево, нині Виноградівський район Закарпатської області. Книга є цінним джерелом історії, української мови та книжкового рукописного мистецтва. Її особливість у тому, що вона виконана не на пергаменті, а на новому на той час матеріалі – папері", - йдеться у повідомленні.


Королевське Євангеліє належить до нечисленного комплексу рукописних пам'яток української конфесійної писемної культури зламу XIV–XV ст., поряд із Київським Псалтирем 1397 р., Ліствицею 1387 р., Луцьким Євангелієм XIV ст., "Галицьким" Євангелієм 1411 р.

Його цінність у тому, що воно репрезентує поширення писемної культури на Закарпатті, де існувало кілька рукописних традицій: українська, волоська, південнослов'янська й угорська.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.