У Житомирі взяли під варту чоловіка, який пошкодив пам’ятник Небесній Сотні

У Житомирі взяли під варту місцевого жителя, який пошкодив пам’ятник Героям Небесної Сотні в центрі міста.

Про це у Фейсбуці повідомляє Житомирська обласна прокуратура.

 

"Богунським районним судом підозрюваному застосовано тримання під вартою строком на 60 діб, про що видано відповідну ухвалу", - йдеться у повідомленні.

Чоловіку інкриміновано скоєння злочину за ч. 2 ст. 297 Кримінального кодексу України (Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого).


Нагадуємо, що у Житомирі в ніч із 14 на 15 березня пошкодили пам'ятник Героям Небесної Сотні. Ввечері 15 березня поліція затримала підозрюваного. Ним виявився місцевий житель 1979 року народження.

За інформацією слідства, місцевий житель на майдані ім. Сергія Корольова підійшов до архітектурно-художньої композиції "Герої не вмирають", взяв бруківку, яка є частиною композиції, та вдарив нею по пам'ятнику, що призвело до його руйнування.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.