Спецпроект

Школярки передали до Музею відзнаку виконавців Голодомору

Марина та Ірина Шелегеда передали значок «За суцільну колективізацію та ліквідацію куркуля як кляси» до Музею Голодомору

Дізнавшись про Голодомор на уроці історії, школярки продовжили досліджувати тему вдома з батьками. Марина дізналася, що Музей Голодомору шукає експонати 19201930-х років і вирішила знайти сімейні речі, пов'язані з історією Голодомору. Однак вони не збереглися. Тоді батьки запропонували відшукати цінні речі в інтернеті та передати їх до Музею. Так було виявлено нагородний знак "За суцільну колективізацію та ліквідацію куркуля як кляси". Виготовляли та використовували його з другої половини 1920-х років.

 

Таким значком нагороджували більшовицьких активістів, які реалізовували злочинну політику комуністичного тоталітарного режиму, беручи участь в колективізації та розкуркуленні українців. 

"Значок вручали як нагороду за те, що ці люди відбирали худобу та іншу їжу в українців. За такі погані вчинки була якась нагорода…", — сказала Ірина Шелегеда.

Куркулями, цькуючи, називали заможних селян, які вміло організували своє господарство. У 19291930-х рр. до куркулів зараховували всіх, хто опирався колективізації чи планам хлібозаготівель. Сталін особисто проголосив політику "ліквідації куркульства як класу".

"Я почула на уроці про Голодомор і не могла уявити, як таке могло статися: людям було нічого їсти. Мене це дуже вразило і я хочу, аби багато людей про це дізналося. Тато сказав, що якщо про Голодомор знатимуть, то таке більше не станеться з Україною", — розповіла Марина Шелегеда.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.