Ткаченко наполягатиме на передачі Гостиного двору МКІП

Попри відмову КМДА у передачі Гостиного двору в сферу управління Міністерства культури та інформаційної політики міністерство продовжить звертатися до Фонду держмайна.

Як передає Укрінформ, про це написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у Фейсбуці за підсумками установчої зустрічі із культурними діячами і експертами щодо концепції Гостиного двору.

 

"Під час засідання стало відомо, що КМДА відмовило у передачі Гостиного двору в сферу управління МКІП. Проте ми продовжимо звертатися до Фонду держмайна і наполягати. І від наміру зробити культурно-креативний публічний простір національного масштабу не відмовляємось", - написав Ткаченко.

Він зазначив, що наразі необхідно прийняти виважені рішення, але не затягувати, оскільки об'єкт знаходиться в аварійному стані. За його словами, чим швидше пройдуть реставраційні роботи, тим ще гіршу руйнацію вдасться попередити.

"Як тільки Гостиний Двір буде передано в управління МКІП, наша команда складе календарний план порятунку пам'ятки. Але тут надважлива співпраця з містом і громадами. Просимо КМДА визнати це та нарешті почати діалог", - написав міністр.

Він зазначив, що метою засідання було визначення попереднього плану робіт та напрацювання технічного завдання для команди реставраторів.

За словами Ткаченка, враховуючи коментарі експертів щодо концепції, у межах об'єкта можуть бути: музей дизайну, архітектури, мистецтва, освіти; відкриті фонди; повернення до приміщення бібліотеки Заболотного; як розширення Національного художнього музею та інші. "Як один із варіантів – колаборація цих ініціатив, виділивши під потреби окремі поверхи, до прикладу", - написав він.

За його словами, майбутня концепція має вміщувати в собі: просторове планування, проєктні рішення зовнішніх зон, зручності під'їзних шляхів, відкритості будівлі та навіть організацію паркувальних місць. Але передусім, все що там розміщено, має відповідати архітектурним формам, бо без виконання даного пункту неможливо почати роботи.

"За результатами зустрічі, формуємо робочу групу, яка фіналізує концепцію та технічне завдання для реставраторів. Її ми потім презентуємо загалу для публічного обговорення. Продовжуємо боротися далі", - додав Ткаченко.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.