У Рівному показали відреставрований меч XI століття

Після тривалої реставрації у Рівненському краєзнавчому музеї виставили на огляд меч, якому майже 1 тис. років.

Про це йдеться у повідомленні музею у Фейсбуці.

 

"Незвичайну виставку одного експоната відкрили у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Її єдиним, проте унікальним експонатом став меч, знайдений у 1991 році в літописному Дорогобужі. Цінну зброю археологічна експедиція під керівництвом Богдана Прищепи виявила у комплексі кінця XII – пер. половини XIII ст.", – йдеться в дописі.

Також повідомляється, що археологи схиляються до думки, що меч виготовили дещо раніше – в другій пол. XI – на поч. XII ст.

Незвичайну виставку одного експоната відкрили у Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Її єдиним, проте унікальним...

Опубліковано Рівненський Обласний Краєзнавчий Музей Пʼятниця, 26 березня 2021 р.

Із 2017 року меч перебував на реставрації у Національному науково-дослідному реставраційному центрі. Над його дослідженням та реставрацією впродовж чотирьох років працював художник-реставратор вищої категорії Віктор Голуб.

Саме він і запропонував завідувачу відділу давньої історії та археології музею Олексію Войтюку, учню Богдана Прищепи, презентувати відреставрований меч на окремій виставці.

Її органічно доповнили ілюстраціями процесу реставрації та зображенням батальних сцен Радзивіллівського літопису, над оформленням яких працювали фахівці музею.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.