Єгипет відкрив перший завод археологічних копій на Близькому Сході

Міністр туризму та старожитностей Єгипту Халед Ель-Анані відкрив першу фабрику археологічних копій у країні та на Близькому Сході.

Фабрика, яка розташована в місті Обур на сході Каїру, була створена у співпраці з компанією "Скарби Єгипту для археологічних моделей", повідомляє Центр дослідження Африки.

 

Міністр описав відкриття заводу як важливий крок, який потрібно було зробити, і висловив свою гордість і велике щастя за завершення цього амбіційного та успішного проекту.

Ель-Анані зазначив, що будівельні роботи над проектом розпочались близько 18 місяців тому і мають на меті йти в ногу з вимогами місцевого та світового ринку у виробництві археологічних моделей.

Репліки, які будуть виготовлені єгипетськими художниками та спеціалістами з великим досвідом та компетенцією, будуть виготовлені на найвищому рівні та з використанням видатних технічних знань.

Міністр заявив, що проект не є комерційним, а має на меті познайомити єгипетську промисловість зі світом. Він також спрямований на сприяння захисту єгипетської культурної спадщини та прав інтелектуальної власності на старовини країни.

Він додав, що це відбувається в рамках роботи над державною стратегією сталого розвитку та посилення використання багатих давньою цивілізацією Єгипту та археологічної спадщини.

Це відбуватиметься таким чином, щоб відповідати туристським та економічним потребам Єгипту, з позитивною та унікальною культурною віддачею та єгипетською ідентичністю.

Ель-Анані сказав, що виготовлення таких копій в Єгипті відбувається у відповідь на запити туристів, які часто купують такі предмети, як сувеніри Репліки єгипетського виробництва стануть цінними сувенірами з єгипетським державним штампом, який єгиптяни за кордоном можуть подарувати за межами країни.

Він додав, що ці копії будуть доступні для різних готелів та туристичних базарів за спеціальними цінами, і що фабрика може виготовляти для музеїв у всьому світі завдяки ефективності роботи єгипетської робочої сили.

Ель-Анані повідомив, що перша офіційна торгова точка цих репродукцій буде відкрита в Національному музеї єгипетської цивілізації 4 квітня після офіційного відкриття музею.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.