Хрести на стінах Храму Гробу Господнього в Єрусалимі. Нова теорія походження

Хрести на стінах однієї з головних християнських святинь — Храму Гробу Господнього, що в Єрусалимі — довгий час вважалися справою рук паломників. Однак останнє дослідження, що вивчило особливості карбування, дійшло висновку, що все могло бути не так просто.

Про це пише TheБабель із посиланням на Reuters.

 

Раніше вивчити хрести на стінах було неможливо через надмірну кількість відвідувачів, однак з 2018 року, коли частину Храму закрили на реставрацію, науковці нарешті змогли дослідити карбування прискіпливіше.

Разом з представниками Вірменської апостольської церкви, що утримує храм, дослідники відтворили тривимірні моделі карбувань, щоб зрозуміти, хто і яким чином міг їх зробити.

Учені побачили, що всі карбування мають однакову глибину. На думку дослідників, усі хрести були зроблені руками двох-трьох майстрів у XV столітті. Нова теорія пояснює появу карбувань таким чином: паломники платили священникам і художникам храму, і ті вирізали на стіні хрест на честь платника і членів його сім'ї.

Свого часу подібна послуга могла вважатися дуже цінною, оскільки Храм Гробу Господнього — найсвятіше місце для християн, і мати там власний хрест — особлива честь.

Наглядач Храму, священник Вірменської церкви Самуель Агоян заявив, що дослідження пішло храму на користь, а зараз, напередодні Великодня, його керівництво намагається позбутися коронавірусних обмежень.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.