АНОНС: лекція "Стадіон як маркер модернізації у Харкові у 1920-1930-х рр."

Євгеній Шатілов розповість, як такі споруди почали виникати в Україні, як їх сприймали містяни та наскільки стадіони чинили вплив на суспільство у добу експериментів 1920-1930-х рр., як стадіони перетворювались із спортивних споруд в ідеологічні центри

6 квітня о 19.30 відбудеться лекція Євгена Шатілова "Стадіон як маркер модернізації у Харкові у 1920-1930-х рр.".

 

Говорячи про динамічну зміну міст на межі ХІХ і ХХ ст., ми зазвичай згадуємо про це у контексті появи там зручного громадського транспорту, засобів зв'язку, водогону, електрики тощо. І зовсім не задумуємось, що звичний нам стадіон є таким самим уособленням нового міста - концепт споруди, яка призначена для занять спортом та споглядання за ним виникла не так давно.

Євгеній Шатілов розповість, як такі споруди почали виникати в Україні, як їх сприймали містяни та наскільки стадіони чинили вплив на суспільство у добу експериментів 1920-1930-х рр. На прикладі міста Харкова розберемо, як стадіон змінював свої сенси та використовувався партійною елітою для ідеологічних кампаній. Лекція супроводжуватиметься унікальними фото та кадрами кінохроніки.

Лектор - Євгеній Шатілов, аспірант ДУ "Інститут всесвітньої історії НАН України", координатор історичного проєкту LEGIO Historica, науковий співробітник Національного військово-історичного музею України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.