У Єгипті знайшли стародавнє місто

Група археологів на чолі із Захі Хавасом знайшла стародавнє єгипетське місто віком 3000 років доби Аменхотепа, Тутанхамона та Ай

Знайдене місто є одним із найбільших з будь-коли виявлених у Єгипті. Воно було засноване королем Аменхотепом ІІІ, який правив Єгиптом з 1391 до 1353 р. до н. е.

Бетсі Брайан, професор єгиптології з Університету Джона Гопкінса в Балтіморі (США) сказала: "Відкриття цього загубленого міста є другим за значимістю археологічним відкриттям з могили Тутанхамона".

 

Вчені припускають, що знайдене місто йменувалося Атен і було засноване фараоном Аменхотепом III, який правив Стародавнім Єгиптом в XIV столітті до нашої ери. Свідченням цьому називають печатки фараона на глиняній цеглі, з якої побудовані місцеві будинки. Атен вважається найбільшим адміністративним і промисловим поселенням на західному березі Луксора того часу.

Археологи переконані, що нове відкриття дозволить "заглянути в життя стародавніх єгиптян" за часів розквіту Стародавнього Єгипту. Адже в місті збереглися стіни будинків і цілі кімнати, заповнені предметами повсякденного вжитку. Вже вдалося визначити майстерню, пекарню з печами та глиняним посудом для зберігання їжі, адміністративний і житловий район.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.