Історики планують створити карту масових страт і поховань в Одесі

Група одеських істориків вирішила створити карту "Місця скорботи Одеси", позначивши на ній усі місця масових страт, зокрема Голокосту, а також військові та цивільні групові могили в межах міста.

Про це повідомив на своїй сторінці в Фейсбуці історик Олександр Бабич.

 

"Місця скорботи Одеси – так ми назвали наш новий великий проєкт. Група істориків – це ваш покірний слуга, Дмитро Жданов, Андрій Крантов, Руслан Шеремета, Олександр Сурілов, Андрій Дембицький – які входять до ГО "Суспільство та історична спадщина" – починають роботу зі створення єдиного ресурсу, на якому будуть каталогізовані всі місця смерті та скорботи Одеси", - зазначив ініціатор проєкту.

За словами авторитетного історика, в попередньому списку 103 таких місця. Це діючі та ліквідовані кладовища, місця масових страт і місця Голокосту, одиночні й групові могили (військові, цивільні і т. ін.), кладовища військовополонених і поховання німців, румунів, словаків.

"Це все ми хочемо нанести на єдину велику карту і дати кожному такому місцю детальну історичну довідку", - уточнив Бабич.

Він додав, що історики заручилися підтримкою двох меценатів для реалізації проєкту з боку Петра Обухова та Михайла Шмушковича.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.