Слуги народу просувають російський проєкт меморіалу в Бабиному Яру

Триває боротьба між прихильниками українського державного та російського приватного проєктів меморіалізації Бабиного Яру

У Верховній Раді України триває боротьба між прихильниками українського державного та російського приватного проєктів меморіалізації Бабиного Яру. Вісім членів Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики - членів фракції "Слуга народу", включно з головою Комітету Микитою Потураєвим, - внесли альтернативний проєкт постанови Верховної Ради з цього питання.

 

Небезпека завуальована у таких словах: "1. Вважати неприпустимою у правовій державі політику монополізації у будь-якій формі доступу до вивчення, дослідження та вшанування трагічних подій Бабиного Яру та Голокосту та/або запровадження будь-яких заборон чи обмежень щодо створення та використання музеїв, комплексів та меморіалів, присвячених цим подіям за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, громадянства, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, формою права власності суб'єктів".

У цьому проєкті взагалі не згадано про наявність Концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру, розробленої українськими науковцями на замовлення уряду. Натомість передбачено різноманітні кроки для полегшення приватизації Бабиного Яру російською компанією - Меморіальним центром Голокосту "Бабин Яр".

З текстом цього проросійського документу можна ознайомитися на сайті парламенту.

Натомість на підтримку проєкту Постанови Верховної Ради, що передбачає втілення української державної Концепції, вже висловилися: Ініціативна група "Першого грудня"Коаліція Реанімаційного пакету реформ, Члени Робочої групи з розробки концепції меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАНУ, звернення яких ми публікували сьогодні.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.