Голова ОУП: Українсько-польська історія – як швейцарський сир

В українсько-польських відносинах треба зосереджуватися на позитивних сторінках з минулого і на них формувати міцні відносини між Києвом і Варшавою.

На цьому в інтерв'ю Укрінформу наголосив новий голова Об'єднання українців у Польщі (ОУП) Мирослав Скірка.

 

"Українсько-польська історія – як швейцарський сир: якщо хочемо будувати щось позитивне, то обиратимемо сир, негативне – дірки. Вибір залежить від нас. Нам потрібно зосередитися на позитивному в нашій історії, щоб між українцями й поляками не було війни пам'яті, війни стереотипів. Українці не можуть бути ворогами поляків, і навпаки", – заявив Скірка.

За його словами, зараз Україні та Польщі потрібно будувати те, що об'єднує обидва народи, де є спільні інтереси. Натомість оцінку історичним подіям мають давати історики.

Скірка підкреслив, що зараз обидвом сторонам потрібно віддати шану загиблим і вибачитися перед собою.

"На жаль, у Польщі зараз немає бажання закрити це болюче питання, а є бажання продовжувати розповідь про Волинську трагедію, яка останнім часом стала однією з головних, якщо говорити про період Другої світової війни", – констатував голова ОУП.

У цьому контексті цікавим він назвав польсько-німецький досвід примирення.

"Точкою відліку в ньому було усвідомлення, що є спільні інтереси, і треба шукати аргументи для їх реалізації. Так само і в польсько-українських відносинах: примирення в історичних питаннях може настати тоді, коли ми усвідомимо, що нас об'єднують спільні інтереси. Це по-перше.

А по-друге – польсько-українська історія не така, як нам розповідає третя сторона, а конкретно – росіяни та радикальні польські організації", – наголосив голова ОУП.

Він додав, що у польсько-німецькому діалозі важливим було те, що інституції та люди, які над ним працювали, відсікли радикалів з обох сторін. На його переконання, так само треба зробити та у відносинах між Києвом та Варшавою.


Читайте також: Зеленський переконаний, що між Україною і Польщею в майбутньому не буде історичних питань

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.