Уряд Німеччини оголосив про повернення колекції Бенінської бронзи

Уряд Німеччини оголосив, що поверне предмети з колекції Бенінської бронзи, які зберігаються у німецьких музеях. Ці артефакти вивезли з Нігерії в колоніальну еру. З 2022 року вони мають повернутися на Батьківщину.

Про це йдеться у заяві уряду Німеччини.

 

Міністерство культури, Міністерство закордонних справ Німеччини, а також керівництво німецьких музеїв "Бенінської групи діалогу" узгодили спільну декларацію, де вказали, що "взяли на себе зобов'язання" повернути артефакти.

Міністерка культури Німеччини Моніка Грюттерс назвала це "історичною віхою у боротьбі з колоніальним минулим".

"Перед нами стоїть історична та моральна відповідальність, щоб ми висвітлювали колоніальне минуле Німеччини. Ми хотіли б посприяти порозумінню та примиренню з нащадками людей, котрі в колоніальну епоху були позбавлені своїх культурних скарбів", ㅡ сказала вона.

Зокрема, у декларації вказано, що першу частину артефактів мають повернути вже наступного року. Музеї, які зберігають предмети африканського мистецтва, мають встановити та задокументувати їхнє походження.

Ці дані також опублікують на вебсайті, який буде інформаційним ресурсом та контактною базою для позовів про реституцію, що стосуються будь-яких німецьких колекцій з "колоніального контексту".

Німеччина також взяла на себе зобов'язання забезпечити теоретичну базу та кошти для нового музею та створити платформу для обміну знаннями німецькими та африканськими музеями.


Довідка. Бенінська бронза ㅡ колекція з більш ніж 1000 пластин із зображеннями з палацу правителя Бенінської держави. Попри назву, ці артефакти не є бронзовими (вони виготовлені з латуні) та не належать Беніну. Річ у тім, що кордони середньовічного королівства не збігаються з межами сучасних країн, а палац правителя перебував на території сучасної Нігерії.

Бенінське царство було остаточно підкорене англійською військовою експедицією в 1897 році. Тоді ж британські завойовники вивезли з собою африканські артефакти. Частина з них перебуває у Британському музеї у Лондоні, частина ㅡ у колекціях по всьому світу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.