Уряд Німеччини оголосив про повернення колекції Бенінської бронзи

Уряд Німеччини оголосив, що поверне предмети з колекції Бенінської бронзи, які зберігаються у німецьких музеях. Ці артефакти вивезли з Нігерії в колоніальну еру. З 2022 року вони мають повернутися на Батьківщину.

Про це йдеться у заяві уряду Німеччини.

 

Міністерство культури, Міністерство закордонних справ Німеччини, а також керівництво німецьких музеїв "Бенінської групи діалогу" узгодили спільну декларацію, де вказали, що "взяли на себе зобов'язання" повернути артефакти.

Міністерка культури Німеччини Моніка Грюттерс назвала це "історичною віхою у боротьбі з колоніальним минулим".

"Перед нами стоїть історична та моральна відповідальність, щоб ми висвітлювали колоніальне минуле Німеччини. Ми хотіли б посприяти порозумінню та примиренню з нащадками людей, котрі в колоніальну епоху були позбавлені своїх культурних скарбів", ㅡ сказала вона.

Зокрема, у декларації вказано, що першу частину артефактів мають повернути вже наступного року. Музеї, які зберігають предмети африканського мистецтва, мають встановити та задокументувати їхнє походження.

Ці дані також опублікують на вебсайті, який буде інформаційним ресурсом та контактною базою для позовів про реституцію, що стосуються будь-яких німецьких колекцій з "колоніального контексту".

Німеччина також взяла на себе зобов'язання забезпечити теоретичну базу та кошти для нового музею та створити платформу для обміну знаннями німецькими та африканськими музеями.


Довідка. Бенінська бронза ㅡ колекція з більш ніж 1000 пластин із зображеннями з палацу правителя Бенінської держави. Попри назву, ці артефакти не є бронзовими (вони виготовлені з латуні) та не належать Беніну. Річ у тім, що кордони середньовічного королівства не збігаються з межами сучасних країн, а палац правителя перебував на території сучасної Нігерії.

Бенінське царство було остаточно підкорене англійською військовою експедицією в 1897 році. Тоді ж британські завойовники вивезли з собою африканські артефакти. Частина з них перебуває у Британському музеї у Лондоні, частина ㅡ у колекціях по всьому світу.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.