УІНП закликає взяти участь у акції #РодинніІсторіїВійни

Український інститут національної пам’яті закликає взяти участь у акції #РодинніІсторіїВійни до Дня пам’яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом.

Про це йдеться на сайті Українського інституту національної пам'яті.

 

"До Дня пам'яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом Український інститут національної пам'яті продовжує акцію у соціальних мережах "Родинні історії війни". Минулого року Інститут започаткував цю акцію. Майже сто родинних історій було викладено у соцмережі", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, Друга світова війна не оминула жодної української родини. Захищати свій дім від ворога до лав Червоної армії пішло понад 7 мільйонів українських синів і доньок. За кожною із наведених цифр стоять долі конкретних людей.

"Цього року також закликаємо ділитися родинними історіями, пов'язаними з Другою світовою війною. Публікуйте свої розповіді у соцмережах під хештегом #РодинніІсторіїВійни, додайте фотографію героя розповіді і по можливості на один із нижніх кутів світлини накладіть зображення маку пам'яті", - додали в інституті.

Розповіді про учасників Другої світової війни можуть бути різні за форматом та подачею матеріалу.

Завантажити мак можна за посиланням.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.