У Слов’янську попрощалися з 99-ма воїнами Другої світової, яких знайшли пошуковці

У Слов’янську вчора попрощалися з 99-ма воїнами Другої світової війни, останки яких були знайдені пошуковцями Асоціації дослідників військово-історичної спадщини «Плацдарм».

Про це 6 травня повідомили на сайті Слов'янської міської ради.

 

"У Слов'янську прощалися з воїнами Другої світової війни – дев'яносто дев'ять бійців Другої світової війни будуть перепоховані, 7 травня, у братській могилі в селі Нікольське. Сьогодні біля пам'ятника Слави у парку Шовковичний відбулося прощання з героями, полеглими у боях за рідну землю три чверті століття тому", - йдеться у повідомленні.

На церемонії прощання були присутні заступники міського голови Слов'янська, представники НГУ, Нацполіції, військкомату, батьки загиблого бійця АТО Романа Напрягла, співробітники органів місцевого самоврядування, спортсмени, небайдужі громадяни міста.

Також були присутні пошуковці Асоціації дослідників військово-історичної спадщини "Плацдарм" місії "Чорний тюльпан" на чолі із своїм керівником Олексієм Юковим. Саме вони "підняли" із землі колишнього Слов'янського району ці останки воїнів Другої світової.

Як розповів Юков, усього було знайдено 112 героїв далекої війни, ідентифікувати вдалося лише шістьох із них. Серед тих, кому змогли повернути імена, - громадяни України, Казахстану, Білорусі, РФ.

Їхні останки вже передані представникам інших держав. Воїни після майже вісімдесяти років небуття повернуться у рідну землю. Ще семеро бійців знаходяться на ідентифікації у Києві, і пошуковці не втрачають надії, що й вони не залишаться безіменними героями.

"Ми не можемо навіть сказати, скільки бійців Другої світової залишаються непохованими, незнайденими лише у нашому районі. Це страшно, коли люди, що поклали життя за свою Вітчизну, не мають навіть останнього притулку. Знайти їх, віддати їм шану, перш за все, потрібно нам самим. Саме в цьому і полягає пам'ять про загиблих", - підкреслив Юков.

Від Слов'янської міської ради пошуковики були нагороджені почесними грамотами.

Церемонія прощання завершилася покладанням квітів на труни з бійцями далекої війни.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.