АНОНС: вебінар «Історія правозахисного та дисидентського рухів в Україні»

Під час вебінару будуть розглянуті форми і методи спротиву комуністичному режиму у 1960-1980-х роках, історія Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, а також інструменти опору – слово, самвидав, самоорганізація

15 травня 2021 року о 10.00 годині відбудеться вебінар "Історія правозахисного та дисидентського рухів в Україні".

До участі запрошуються представники/ці громадських організацій та ініціатив, працівники/ці музеїв та інших закладів культури, історики/ині, ЗМІ, студенти/ки та всі, хто цікавиться темою прав людини та історії.

 

Під час вебінару будуть розглянуті такі питання:

  • Чому треба цікавитись дисидентським рухом і іншими формами опору?
  • Форми і методи спротиву комуністичному режиму у 1960-1980-х роках.
  • Історія Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод.
  • Інструменти опору – слово, самвидав, самоорганізація.
  • Чи можна перемогти тоталітаризм без зброї?

Спікер вебінару – Вахтанг Кіпіані, український журналіст, публіцист. Головний редактор Інтернет-видання "Історична Правда", однойменного тележурналу, викладач магістерської програми з журналістики Українського католицького університету у Львові та кафедри PR у Національному університеті "Києво-Могилянська академія", засновник Музею-архіву преси. В 2019 році видав книгу "Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР" про кримінальну справу, життя і смерть українського поета-дисидента Василя Стуса.

Модератор вебінару – Назарій Боярський, член правління ГО "Вектор прав людини" (Україна), член тренерського пулу Молодіжного департаменту Ради Європи, незалежний експерт Мережі з громадянської освіти у Східній Європі (EENCE).

Учасники/ці вебінару матимуть можливість:

- ставити запитання, спілкуватись зі спікером під час вебінару;

- отримати електронний сертифікат про участь у вебінарі;

- взяти участь у конкурсі міні-досліджень на тему представництва прав людини у вашому населеному пункті та отримати фінансову підтримку для реалізації ініціатив.

Будь ласка, зареєструйтесь для участі у вебінарі до 14 травня за посиланням: https://forms.gle/NrsFYWVxjKoN6Eq77 

Під час реєстрації важливо вказати електронну скриньку, до якої у вас є особистий доступ ― саме туди буде надіслано всю інформацію. Посилання для входу у вебінарну кімнату буде надіслано після реєстрації. Під час вебінару важливо мати доступ до швидкісного інтернету. Усі учасники/ці отримають сертифікати про участь.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.