Спецпроект

Всеукраїнський онлайн-марафон «Українці-Рятівники. Марафон історій»

14 травня 2021 року Україна вперше відзначатиме День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Нині 2659 українців удостоєні Державою Ізраїль цього високого звання. Водночас тисячі рятівників досі залишаються невизнаними й невідомими

Упродовж 11–13 травня (11:00–14:00) Музей історії України у Другій світовій війні спільно з Українським інститутом національної пам'яті проведе онлайн-марафон, під час якого розповість 26 історій порятунку з усіх регіонів України, презентує відеоісторії, зроблені на основі документальних фото, й поділиться контентом проєкту "Українці-Рятівники" (портрети.com.ua), який упродовж трьох років реалізується на його базі.

 

Запрошеними спікерами марафону стануть члени родин Праведників, представники єврейських організацій, вітчизняні історики, а також музейники з Вінниччини, Волині, Закарпаття, Запоріжчини, Києва, Київщини, Луганщини, Одещини, Полтавщини, Чернігівщини, Харківщини, Хмельниччини, Івано-Франківщини, Львівщини.

Метою марафону є популяризація прикладів гуманізму й толерантності українців та уродженців України під час Голокосту; дослідження мотивацій та стратегій порятунку євреїв; установлення нових персоналій Праведників-Рятівників; об'єднання суспільства навколо пам'яттєвого дискурсу.

14 травня (11:00–13:00) відбудеться підсумковий круглий стіл (організатори – Національний музей історії України у Другій світовій війні, УІНП та ВБФ "Заради тебе"), на якому буде розглянуто питання особливостей порятунку євреїв у різних регіонах України та на окупованій території європейських країн, процедурні вимоги й міжнародний досвід щодо надання звання "Праведник народів світу" та встановлення фактів порятунку євреїв у роки Голокосту, проблему присвоєння звання Праведника Митрополиту УГКЦ Андреєві Шептицькому та священику Омелянові Ковчу, а також питання гідного вшанування гуманітарного подвигу українців-рятівників як на державному, так і на міжнародному рівні.

У круглому столі візьмуть участь українські та ізраїльські історики: Антон Дробович, Самуель Барний, Катерина Гусарова, Юрій Скіра, Іван Патриляк, Ігор Щупак, Олександр Пастернак, Юлія Гольденберг.

Усі заходи марафону буде трансльовано наживо на сторінках події у Facebook

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.