ЦДВР опублікував документи з архівно-кримінальної справи Юрка Тютюнника

Колекцію з 53 документів архівно-кримінальної справи Юрія Тютюнника публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України

 

До збірки увійшли: 

У одній з постанов збірки міститься інформація про те, що Юрко Тютюнник у свідченнях виклав позицію так званого "українського фашиста": заявив що радянська влада поступово сама себе зживає і згодом прийде час, коли її змінять інші державні форми. Зокрема, йдеться і про те, що Тютюнник ототожнював владу рад з царською, бо за останньої у всьому нібито були винні євреї, а за комуністів — куркулі.

У листі-зверненні дружини Віри до радянських спецслужб йдеться про роботу її чоловіка Юрка Тютюнника у культурних закладах УССР, зокрема у Всеукраїнському фотокіноуправлінні (ВУФКУ), де він був одним із авторів кінострічки "Звенигора" Олександра Довженка.

Серед документів колекції — лист Юрка Тютюнника з тюрми до його дванадцятирічної доньки Ольги, яку він ніжно називав "хозякою" і просив: "...Додому кожного дня мене чекати не варто, звичайно, можна сподіватися, ще й як будемо живі та здорові, то знову будемо жити вкупі родиною...".

Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.