Німецькі архітектори передають права на проєкт будівлі Музею Майдану

Спорудження Музею Майдану розблоковано. Німецькі архітектори передають права на проєкт будівлі Музею. Знаковий договір підпишуть у прямій трансляції Київ–Берлін.

Про це повідомляє Музей на своєму сайті.

 

Наживо відбудеться урочисте підписання угоди між Національним музеєм Революції Гідності та німецьким архітектурним бюро "Kleihues + Kleihues" про передачу Музеєві авторських майнових прав на реалізацію архітектурного проєкту – будівництво Національного музею Революції Гідності на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві.

Це уможливлює подальший розвиток меморіально-музейного комплексу, відповідно до заяви Президента Володимира Зеленського 20 лютого 2021 року:

"Особливо важливо отримати звістку про завершення довготривалих перемовин щодо початку створення Музею Революції Гідності. Україна повинна належно вшановувати пам'ять подій 2013–2014 років. У пам'ять про загиблих і на знак вдячності Героям Майдану. Це пріоритетне завдання для країни, втілення якого буде реалізовано у низці подальших стратегічних кроків".


У заході візьмуть участь:

• Олександр Ткаченко – Міністр культури та інформаційної політики.

• Максим Ярмистий – перший заступник голови Українського інституту національної пам'яті.

• Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного музею Революції Гідності.

• Ян Кляйгус і Йоганнес Кресснер – архітектори, автори проєкту – онлайн-включенням з Берліна.


Час: 17 травня, понеділок, 13:30–14:30


Місце: Укрінформ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16, м. Київ (метро Театральна)


Акредитація ЗМІ: katya.zabava@gmail.com, 096 39 345 66. Зважаючи на карантинні вимоги, кількість присутніх – обмежена.


Захід транслюватиметься онлайн.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.