АНОНС: У Києві пройде передача колекції пам’ятних медалей «Україна – це ми»

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться урочиста передача двох повних колекцій пам’ятних медалей «Україна – це ми».

Про це "Історичній правді" повідомили у прес службі Музею.

 

"Україна – це ми" – так називається лімітована колекція пам'ятних медалей Монетного Двору "Княжий", присвячена 30-й річниці незалежності України.

П'ять золотавих символічних відзнак зображують найважливіші символи нашої держави, які стали наріжним каменем світобудови для кожного українця, – "…І слава і воля…", "Прапор вільної держави", "Наша мова солов'їна", "Героям слава!" та "Наша рідна Україна".

За кожним із цих символів стоїть довга історія, яка об'єднує тисячі доль, думок, прагнень, сподівань та здобутків наших співвітчизників. Ці символи увібрали в себе увесь історичний досвід та традиції, талант і чуйність нації, надію на світле майбутнє та любов до України.

Урочиста передача відбудеться в Міжнародний день музеїв і стане своєрідним подарунком музейній установі.

У заході візьмуть участь представники ТОВ "Монетний двір "Княжий"" та команда Музею.


Час: 18 травня, вівторок, 15:00


Місце: Київ, вул. Лаврська, 27, Головна експозиціяМузею


Контакт: тел.: (097) 168 86 57 Жанна Очеретяна – акредитація ЗМІ, e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.