"Справа Стуса": Медведчук не оскаржив рішення суду

Лідер партії «Опозиційна платформа - За життя» Віктор Медведчук не подав касаційну скаргу на рішення апеляційного суду щодо книги «Справа Василя Стуса».

Про це повідомив автор книги, головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані у Фейсбуці.

 

"Є гарна новина. Маємо документальний доказ, що нєкто Медведчук не подав касаційну скаргу на рішення апеляційного суду щодо книги "Справа Василя Стуса". Отже, крапку іменем України поставлено.

Лояльний КГБ екс-адвокат не отримав бажаного – ні заборони книги "в будь-який спосіб на будь-якій території", ні жодних вилучень з моїх текстів, ні спроби отримати фактичне вето на згадування свого імені в контексті розправ над українськими поетами Стусом і Литвином", - написав Кіпіані.

Він подякував адвокатові В'ячеславу Якубенку, "який знайшов всі потрібні аргументи для суду", Євгену Захарову та Харківській правозахисній групі за підтримку його представника в суді, а також видавництву Vivat, "яке не тільки видає чудові книги, але й має бійцівські здібності".

Водночас Кіпіані зауважив, що попереду ще рішення суду, яке стосується розміру витрат на правничу допомогу. А також повідомив, що Медведчук не хоче компенсувати оплату роботи захисників видавництва.


Нагадуємо, що 8 квітня Київський апеляційний суд постановив стягнути з народного депутата (партія "Опозиційна платформа – За життя") Віктора Медведчука відшкодування витрат видавництва Vivat на розгляд справи щодо заборони поширення книги журналіста Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса" у розмірі близько 140 тисяч гривень.

19 березня Київський апеляційний суд скасував рішення Дарницького районного суду Києва про заборону поширення книги журналіста Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса".

Дарницький районний суд Києва 19 жовтня 2020 року частково задовольнив позов народного депутата Віктора Медведчука проти видавництва Vivat та історика і журналіста Вахтанга Кіпіані про заборону видання і поширення книги "Справа Василя Стуса".

Зокрема, суд визнав недостовірними деякі фрази, наведені у книзі, і зобов'язав видалити їх, а також заборонити розповсюджувати надрукований тираж книги та подальше її тиражування до усунення фраз, що містять інформацію про Медведчука.

Також суд ухвалив заборонити Кіпіані та видавництву поширення пов'язаної з книгою інформації у пресі, на радіо, телебаченні, в інтернеті та інших ЗМІ.

30 листопада Київський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника журналіста Вахтанга Кіпіані на рішення суду першої інстанції щодо книги "Справа Василя Стуса".

Розгляд апеляційної скарги мав розпочатися 21 січня 2021 року, але засідання було перенесено на 19 лютого. Під час засідання 19 лютого суд оголосив перерву і переніс розгляд на 19 березня.


"Справа Василя Стуса" вийшла у видавництві Vivat у 2019 році. Книга містить документи з архіву колишнього КҐБ УРСР про резонансну справу поета Василя Стуса, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних і друзів.

Медведчук був призначений державним адвокатом Стуса, коли його у 1980 році заарештували вдруге.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.