Донцов, Винниченко і Петлюра: у Лук’янівському СІЗО відкрили історичну експозицію

На території Київського слідчого ізолятора відкрили музейну експозицію, присвячену періоду функціонування СІЗО та відомим історичним постатям, які у різні часи утримувалися в ньому.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, експозиція складається з документів, листів, протоколів допиту ув'язнених, форми наглядачів, деяких особистих речей тих, хто свого часу утримувався в СІЗО.

 

Зокрема, представлені матеріали про Софію Богомолець (1881 – орієнтовний рік ув'язнення в Київському СІЗО), Дмитра Донцова (1908 р.), Володимира Винниченка (1902,1903,1906 рр.), Михайла Грушевського (1914-1915 рр.), Симона Петлюру (1918 р.), Максима Рильського (1931 р.), Миколу Зерова (1935 р.), Олену Телігу (1942 р.) та інших.

Заступник міністра юстиції Олена Висоцька повідомила, що ідея створити таку експозицію належить міністру юстиції Денису Малюсьці.

"Ми вагалися довго і розглядали питання, чи Київський слідчий ізолятор взагалі залишати? Попередні думки були такі – повністю перенести його за межі міста. Але тут є підземні переходи, історичні речі, розстрільні камери.

І коли ми прийшли до того, що нам є що зберегти тут і що можна це привести до ладу, тоді виникла ідея зберігати це не просто в наших думках і пам'яті, а в якомусь матеріальному світі. І ось міністр запропонував створити музей, що в діючій установі буде дуже доречно, тому що такої практики немає у світі. Все ж таки це режимний об'єкт", - розповіла Висоцька.

За її словами, облаштування музейної експозиції зайняло два місяці. За цей час у відведеному приміщенні провели простий ремонт: обдерли стіни, встановили ліхтарі, що знайшлися на складах.

Також вирішили зробити камеру, яка б показувала, як змінилися умови тримання в Київському СІЗО – до ремонтів, які нині проводяться Мін'юстом у СІЗО, і після них. Висоцька розповіла, що матеріали для експозиції шукали в архівах.

"Все було на чистому ентузіазмі наших працівників", - наголосила заступник міністра юстиції, додавши, що на облаштування експозиції витратили мінімальні кошти.

За її словами, у подальшому музей наповнюватиметься новими експонатами.

Як зауважив фахівець з інтерв'ювання Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Олександр Гужва, оскільки музейна експозиція знаходиться на території державної установи "Київський слідчий ізолятор", то порядок проходу на її територію визначений нормативною базою.

Також він наголосив, що "музейна експозиція не створювалася з метою отримання коштів, це безкоштовно".

"Можливо, потім перейдемо на те, що можна буде організовувати екскурсії для іноземців чи дітей. Поки що екскурсії — складно. Але я думаю, що ми після того, як запросили VIP-персон, журналістів, потім перейдемо до звичайної режимної роботи і будемо радитися з працівниками, як забезпечити відвідування музею якимись групами, коли в них виникає таке бажання", - пояснила Висоцька.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.