У харківській квартирі Шевельова відкрили літературну резиденцію

У Харкові, у квартирі №46 будинку №22 на вул. Римарській, де жив видатний мовознавець Юрій Шевельов, відкрилася літературна резиденція, першим резидентом якої став поет і прозаїк Юрій Андрухович

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Для мене це величезна честь. Я щасливий, що отримав запрошення стати першим резидентом у цьому без перебільшення знаковому місці", - сказав Андрухович.

Відучора впродовж наступних 10 днів він мешкатиме та працюватиме у квартирі, яка колись належала родині Шевельова. Письменник розповів, що особисто спілкувався з Шевельовим – під час його перебування в Україні та згодом у Нью-Йорку.

Квартира стала другою частиною проєкту "Харківська резиденція "Слово", який реалізується Харківським літературним музеєм за участю письменника Сергій Жадана, видавця Олександра Савчука та родини Набок, які виступили меценатами. Спершу була викуплена та передана в оперативне управління квартира публіциста Петра Лісового в письменницькому будинку "Слово", а тепер у постійному користуванні резиденції буде відреставрована квартира Шевельова.

Як розповіла заступник директора Харківського літературного музею, керівник проєкту "Резиденція "Слово" Тетяна Пилипчук, у квартирі поки що відремонтований простір для проживання власне резидента, в інших кімнатах роботи ще проводитимуться. При цьому будуть максимально збережені автентичні елементи квартири (двері, вікна, ручки, різні деталі, плитка, старі шпалери), також залишатимуться ділянки, які показуватимуть "нашарування" історії помешкання.

Андрухович розповів, що працюватиме в Харкові з матеріалами, які стосуються українського радіо 1930-х років ХХ століття, тож більшість часу проведе в бібліотеці.

"Є конкретна робота: спробую почути деякі голоси з минулого. Тобто з тих часів, коли Харків був столицею українського радіо", – зазначив письменник.

У літмузеї повідомили, що у 2021 році Резиденція прийме у квартирі Шевельова берлінського музиканта Юрія Гуржи та британського режисера Джонатана Бен-Шауля. Гуржи спільно з Сергієм Жаданом працюватиме над музичним альбомом на тексти футуристів XX століття, Джонатан Бен Шауль зосередиться на біографії та творчості Миколи Хвильового, контексті українських 1920-их для майбутньої вистави. Також у квартирі проходитимуть різноманітні культурні заходи, а згодом буде можливий і "літературний туризм".

Одна з кімнат стане меморіальною, експонати для неї вже збирають.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.