У харківській квартирі Шевельова відкрили літературну резиденцію

У Харкові, у квартирі №46 будинку №22 на вул. Римарській, де жив видатний мовознавець Юрій Шевельов, відкрилася літературна резиденція, першим резидентом якої став поет і прозаїк Юрій Андрухович

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Для мене це величезна честь. Я щасливий, що отримав запрошення стати першим резидентом у цьому без перебільшення знаковому місці", - сказав Андрухович.

Відучора впродовж наступних 10 днів він мешкатиме та працюватиме у квартирі, яка колись належала родині Шевельова. Письменник розповів, що особисто спілкувався з Шевельовим – під час його перебування в Україні та згодом у Нью-Йорку.

Квартира стала другою частиною проєкту "Харківська резиденція "Слово", який реалізується Харківським літературним музеєм за участю письменника Сергій Жадана, видавця Олександра Савчука та родини Набок, які виступили меценатами. Спершу була викуплена та передана в оперативне управління квартира публіциста Петра Лісового в письменницькому будинку "Слово", а тепер у постійному користуванні резиденції буде відреставрована квартира Шевельова.

Як розповіла заступник директора Харківського літературного музею, керівник проєкту "Резиденція "Слово" Тетяна Пилипчук, у квартирі поки що відремонтований простір для проживання власне резидента, в інших кімнатах роботи ще проводитимуться. При цьому будуть максимально збережені автентичні елементи квартири (двері, вікна, ручки, різні деталі, плитка, старі шпалери), також залишатимуться ділянки, які показуватимуть "нашарування" історії помешкання.

Андрухович розповів, що працюватиме в Харкові з матеріалами, які стосуються українського радіо 1930-х років ХХ століття, тож більшість часу проведе в бібліотеці.

"Є конкретна робота: спробую почути деякі голоси з минулого. Тобто з тих часів, коли Харків був столицею українського радіо", – зазначив письменник.

У літмузеї повідомили, що у 2021 році Резиденція прийме у квартирі Шевельова берлінського музиканта Юрія Гуржи та британського режисера Джонатана Бен-Шауля. Гуржи спільно з Сергієм Жаданом працюватиме над музичним альбомом на тексти футуристів XX століття, Джонатан Бен Шауль зосередиться на біографії та творчості Миколи Хвильового, контексті українських 1920-их для майбутньої вистави. Також у квартирі проходитимуть різноманітні культурні заходи, а згодом буде можливий і "літературний туризм".

Одна з кімнат стане меморіальною, експонати для неї вже збирають.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.