ЦДІАК до Дня Києва оприлюднив добірку документів кінця ХІХ – початку ХХ століть

В добірці документів подано документи про розвиток інфраструктури Києва: про електрифікацію міста, освітлення вулиць, приватних будинків, театру, влаштування електричного транспорту, про покращення покриття вулиць та перейменування неблагозвучних назв вулиць

"На відзначення Дня Києва презентуємо невелику добірку документів кінця ХІХ – початку ХХ століть з фондів ЦДІАК України, пов'язаних з деякими сторінками історії прадавнього і водночас вічно молодого міста" - йдеться у повідомленні архіву.

 

Серед оцифрованих документів - записи з метричних книг київської кірхи св. Катерини про народження і смерть Андрія-Фердінанда Краусса – одного з найбільш плідних і популярних архітекторів Києва, майстра так званої рядової забудови.

Перші його споруди в Києві датовані 1880-ми роками, найактивніший період проектної та будівельної діяльності припадає на кінець 1890-х – початок 1900-х рр. А.-Ф. Краусс у Києві спорудив близько 100 житлових будинків (замок Річарда Левове Серце, садиба Шампаньєра та ін.) а також готелі "Пале-Рояль", "Оріон", "Ермітаж".

Зараз в історичній забудові міста (вулиці Велика Васильківська, Саксаганського, Шота Руставелі, Богдана Хмельницького та ін.) залишився 81 будинок, споруджений завдяки праці архітектора.

Також подано декілька документів про розвиток інфраструктури Києва: про електрифікацію міста, освітлення вулиць, приватних будинків, театру, влаштування електричного транспорту, про покращення покриття вулиць та перейменування неблагозвучних назв вулиць.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.