На Запоріжжі поширюються чутки навколо праху Нестора Махна. ВІДЕО

Прах відомого українського анархіста та революціонера Нестора Махна переїде до Гуляйполя вже у червні 2021 року?

Така інформація нещодавно з'явилася у пресі та почала активно обговорюватися. Новина потішила прихильників історичної особистості і до Гуляйполя вже навіть зібралися туристи. Однак, на Батьківщині батька Махна про таку новину мовчать, повідомляє канал TV5.

 

Керівниця Гуляйпільського краєзнавчого музею каже, останні тижні тільки й доводиться відповідати туристам на запитання про прах Нестора Махна.

"Коли Нестор помер у 1934 році французькі анархісти заплатили на 50 років за місце в колумбарії і через ці 50 років з'являється хтось невідомий, хто це, людина не побажала назватися.

Відомо тільки, що це хтось із Росії і проплатив ще на 50 років. Таким чином, до 34 року, він проплачений був ще в ті часи", – розповідає директорка Гуляйпільського краєзнавчого музею Світлана Мірзоєва.

Розмови про можливе перевезення праху дійсно були, уточнюють у міській раді Гуляйполя, можливо вони і спровокували чутки, що й досі ширяться мережею.

Наразі питання з перевезенням праху – закрите, кажуть посадовці, однак Гуляйполе продовжує розвивати бренд Нестора Махна. Кілька років тому створили ескіз меморіального комплексу на його честь. Це – плани на далеке майбутнє. Тут, замість Пер-Лашез, й міг би знайти нове місце вічного спокою відомий анархіст, – кажуть місцеві.

Зате саме зараз, у Гуляйполі взялися за оздоблення будинку Махна. Це хатина, де колись проживав брат Нестора та інші члени його родини, та й часто бував він сам.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.