На Запоріжжі поширюються чутки навколо праху Нестора Махна. ВІДЕО

Прах відомого українського анархіста та революціонера Нестора Махна переїде до Гуляйполя вже у червні 2021 року?

Така інформація нещодавно з'явилася у пресі та почала активно обговорюватися. Новина потішила прихильників історичної особистості і до Гуляйполя вже навіть зібралися туристи. Однак, на Батьківщині батька Махна про таку новину мовчать, повідомляє канал TV5.

 

Керівниця Гуляйпільського краєзнавчого музею каже, останні тижні тільки й доводиться відповідати туристам на запитання про прах Нестора Махна.

"Коли Нестор помер у 1934 році французькі анархісти заплатили на 50 років за місце в колумбарії і через ці 50 років з'являється хтось невідомий, хто це, людина не побажала назватися.

Відомо тільки, що це хтось із Росії і проплатив ще на 50 років. Таким чином, до 34 року, він проплачений був ще в ті часи", – розповідає директорка Гуляйпільського краєзнавчого музею Світлана Мірзоєва.

Розмови про можливе перевезення праху дійсно були, уточнюють у міській раді Гуляйполя, можливо вони і спровокували чутки, що й досі ширяться мережею.

Наразі питання з перевезенням праху – закрите, кажуть посадовці, однак Гуляйполе продовжує розвивати бренд Нестора Махна. Кілька років тому створили ескіз меморіального комплексу на його честь. Це – плани на далеке майбутнє. Тут, замість Пер-Лашез, й міг би знайти нове місце вічного спокою відомий анархіст, – кажуть місцеві.

Зате саме зараз, у Гуляйполі взялися за оздоблення будинку Махна. Це хатина, де колись проживав брат Нестора та інші члени його родини, та й часто бував він сам.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.